За результатами аудиту у поверхневих водах річкового басейну Дніпра виявили 161 забруднювач, – повідомляє “Українська правда” з посиланням на пресслужбу Рахункової палати.
Зокрема, у поверхневих водах Дніпра виявили гербіцид атразин, метали кадмій і нікель.
У ПОВЕРХНЕВИХ ВОДАХ ДНІПРА ВИЯВИЛИ
ГЕРБІЦИД АТРАЗИН, МЕТАЛИ КАДМІЙ І НІКЕЛЬ
Дослідження виявили значні перевищення вмісту синтетичних речовин: сільськогосподарських отрутохімікатів, фармацевтичних препаратів та речовин, які використовується у парфумерії, – синтетичного мускусу, важких металів: цинку та міді, а також ртуті.
Крім того, цвітіння Дніпра є однією з основних причин масового мору риби. Відзначається, що це загрожує здоров’ю населення України та може спричинити екологічну катастрофу, а екологічний стан басейну Дніпра фактично катастрофічний.
Показники якості води в річці погіршуються. Також ситуація погіршується обмілінням, яке відбувається через відсутність днопоглиблювальних робіт.
АУДИТ ПРОВОДИВСЯ
НА ПЕРІОД ДО 2021 РОКУ
Аудит проводився на період до 2021 року. Відповідальним за його проведення був член Рахункової палати Віктор Богун.
На оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води протягом 4 років спрямували лише 4,2 млн грн. За ці кошти провели моніторинг стану навколишнього середовища та забезпечення розвитку інформаційних систем екологічного менеджменту.
ВИКОРИСТАННЯ БАСЕЙНУ ДНІПРА ЗА 2017-20 РОКИ ПРИНЕСЛО ПОНАД 100 МЛРД ГРН
ДО ДЕРЖБЮДЖЕТУ УКРАЇНИ
Водночас, використання басейну річки за 2017–2020 роки принесло понад 100 млрд грн до держбюджету.
Щорічний обсяг водозабору з басейну річки складає 7,4 млрд куб. м, або 78,7% забору води з поверхневих водних об’єктів України.
Якщо екологічна ситуація в басейні річки не поліпшиться, виникне необхідність її повного очищення, а це – значні навантаження на держбюджет.
Витрати можуть бути у понад 2 тис. разів більші за передбачені видатки з бюджету.
Загалом протягом 2013-2020 років на екологічне оздоровлення басейну річки Дніпро та поліпшення якості питної води коштом усіх джерел фінансування побудували та реконструювали каналізаційні мережі водовідведення протяжністю 16,2% планових обсягів; збудували протиерозійні гідротехнічні споруди та здійснили агротехнічні протиерозійні заходи на площі 0,1% планових обсягів; 14,3% споруд зливової каналізації, забезпечивши плановий рівень її протяжності лише на 0,2%; створені системи більш чистого виробництва тільки на 3 зі 162 підприємств – 1,9%.
Звіт та рішення за результатами аудиту опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
