Держрибагентство
48 подписчиков
Теги сообщества
0 человек онлайн
О сообществе
#умер #этуш #актёр #вилли токарев #круз
Все теги сообщества

Запросив Народного депутата України Вадима Івченко для дачі пояснень!

Запросив Народного депутата України Вадима Івченко для дачі пояснень! Фото №1

Сьогодні отримав десятки повідомлень та дописи з приводу публікації від імені Вадима Івченко, Народного депутата України, члена Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики!


Оприлюднені фото можуть свідчити про ймовірне грубе порушення правил рибальства, зокрема: перевищення добової норми вилову, вилов риби забороненим методом багріння та недотримання мінімально дозволеного розміру риби до вилову!


Крім того, відповідно до пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0017700-04#Text в даному випадку можуть вбачатися ознаки кримінального правопорушення, передбачені ст.249 Кримінального Кодексу України!


Зазначена подія обурила тисячі рибалок любителів та громадськість загалом, а також викликало величезний суспільний резонанс - адже перед Законом всі мають бути рівними!


Тож з метою встановлення місця, часу та обставин події, а також інших фактів, які можуть спростувати або підтвердити факт правопорушення, керуючись ст.10 Закону України «Про рибне господарство…» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3677-17#Text запросив Народного депутата для надання пояснень!

Про результати та можливе подальше скерування звернення до органів поліції та прокуратури щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, проінформую згодом!



Усім дякую за небайдужість та активну громадянську позицію!

Дотримуйтесь правил рибальства та бережіть природні ресурси!


З повагою, завжди Ваш

Володимир Мухін

развернуть

На Кам’янському водосховищі викрито порушників, які завдали майже 184 тис. грн збитків

На Кам’янському водосховищі викрито порушників, які завдали майже 184 тис. грн збитків Фото №1

13 жовтня 2021 року при проведенні рибоохоронного рейду Запорізький рибоохоронний патруль за організаційної підтримки Полтавського рибоохоронного патруля виявив грубе порушення правил рибальства. Двоє громадян з дюралевого човна здійснювали незаконний вилов водних біоресурсів 3 лісковими сітками.



Внаслідок незаконних дій ними виловлено 42 екз. сазана, 4 екз. товстолоба, 2 екз. амура білого та по одному екз. сома і карася сріблястого загальною вагою близько 50 кг.



Інцидент стався в затоці Ринковського Кам’янського водосховища, неподалік від с. Придніпрянське Полтавського району Полтавської області.


Збитки, нанесені рибному господарству України, становлять 183 608 грн.


На порушників оформлено протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП. З огляду на обсяг збитків, на місце події викликано працівників Національної поліції України.

Заборонені знаряддя лову, човен та незаконно добуті водні біоресурси вилучено до рішення суду.


В той же день, в ході рейдової роботи Запорізького рибоохоронного патруля, на Кременчуцькому водосховищі поблизу м. Світловодськ Кіровоградської області виявлено та знято з лову 4 ліскових сітки загальною довжиною 400 метрів.


Водні біоресурси, що знаходились в сітках, а саме, синець, плітка та судак, загальною вагою близько 100 кг, у живому вигляді повернуто до природного середовища.

Складено акт виявлення та вилучення майна, власник якого не встановлений.


Довідково:

 

Розмір збитків, завданих рибному господарству, розраховано відповідно до постанови КМУ від 06.10.2021 № 1039.

развернуть

Рибна галузь України - це золоті гори під ногами, а держава цього не бачить

Рибна галузь України - це золоті гори під ногами, а держава цього не бачить Фото №1

В Україні від початку жовтня в десятки разів підняли такси відшкодування збитків за незаконний вилов риби. Тепер порушникам правил доведеться платити від 1,5 тис. грн компенсації за кожен хвіст залежно від видів риб в улові.


До цієї суми додадуть і штрафи, які невдовзі теж планують збільшити, розповів Gazeta.ua керівник ВГО "Громада Рибалок України" Андрій Неліпа.


"Такси - це розмір сплати в якості компенсації збитків, нанесених рибному господарству. Їх нараховують за кожен хвіст, виловлений понад норму або у незаконний спосіб. Разом із ними з порушників стягнуть штрафи. Їх невдовзі теж планують суттєво збільшити. Це дієвий спосіб в боротьбі з браконьєрством. Пристойні суми вже битимуть по гаманцях навіть тих порушників, які гарно заробляють на збуті риби. Це зменшує апетити порушників, додасть коштів на розвиток галузі й мотивуватиме природоохоронні органи працювати. Рибалки, які не порушують правила і норми, ловлять для себе, ніяк не постраждають. Дозволеної безоплатної добової норми вилову риби з припустимим приловом для особистих потреб буде достатньо. Зараз це до трьох кілограмів. Згодом можуть збільшити до п'яти", - говорить Неліпа.


В той же час підвищення такс і штрафів можуть спричинити посилення корупційних ризиків.


"У нас сьогодні недосконала система державного екологічного контролю. Але не можливо систему одразу видобувати так, аби вона працювала від самого початку. Це не єдиний інструмент, на який покладається небайдужа громадськість. Наразі стоїть питання про ґрунтовну реформу державного екологічного контролю, зокрема шляхом ліквідації старих контролюючих органів, які втратили довіру і неефективні, та створення нового єдиного природоохоронного органу. В рибній галузі вже давно навмисно вибудована спотворена модель управління та взаємовідносин. Самі проміж себе щось визначали, дозволяли, себе ж і контролювали. Внутрішнє виробництво не підтримується. Надмірне регулювання і складність ведення бізнесу відлякує інвесторів. Підприємці, які використовують водойми для вирощування та вилову водних біоресурсів, по суті є заручниками такого штучного безладу, зараз вони в напівзаконному статусі. Частина з них, прикриваючись дозволами, квотами і режимами, займаються прихованим браконьєрством. А держава та місцеві громади, чиї водні об'єкти та біоресурси використовують, нічого з цього не отримують, навпаки - щорічні мільярдні збитки. Напрямки, які могли б стати гідною альтернативою, не розвиваються. Фактично - це розкрадання і комусь воно вигідне".


Загалом рибна галузь має потужний потенціал, може приносити Україні величезні гроші, але саме через недосконалість її функціонування, неефективне управління, масове браконьєрство та тіньову роботу і відсутність інновацій сходить нанівець. Влада може все виправити, але мало цікавиться розвитком рибного господарства, вважає Неліпа.


"Держава має побачити сенс і в рекреаційному рибальстві. У США, де 11 мільйонів рибалок, це ціла індустрія, яка дуже популярна як бізнес у сфері дозвілля і розваг та спосіб відпочинку, спорту і туризму. Тисячі спільнот, клубів, баз, човнів, сервісів, закладів торгівлі. І вона приносить країні втричі більше коштів, ніж кіноіндустрія. Це дохід 63 мільярдів доларів щорічно і 35 тисяч підприємств з 440 тисячами робочих місць. Це офіційні дані, які ми брали в американських організаціях, що регулюють там цю сферу. Чим Україна гірше? Мільйони українців захоплені риболовлею. З нашим водним фондом і традиціями, можемо повторити досвід Штатів. Це нові інвестори, робочі місця, податки і ще багато плюсів для держави, які нікого не цікавлять. У нас фактично золоті гори під ногами, але цього не бачать. Натомість є купа занедбаних річок, у яких майже не лишилося риби. Держава грошей з її вилову практично не отримує, а хтось набиває кишені. Маємо великі можливості у цій галузі, але настільки нераціонально їх використовуємо, що імпортуємо рибу із-за кордону. Хоча могли б самі годувати нею інших та заробляти мільярди, навіть не знищуючи свої водні біоресурси, а збільшуючи їх".


Уряд збільшив розміри такс за незаконний вилов риби. Відповідну постанову затвердив 6 жовтня.


Потребу збільшення такс обумовили тим, що востаннє їх переглядали 10 років тому, тож вони не відповідають економічній ситуації в країні й не спонукають порушників припинити незаконну діяльність. Також реалізація постанови збільшить надходження коштів до місцевих бюджетів у вигляді відшкодування збитків рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.

развернуть

Промисловий вилов риби у водосховищах Дніпра збільшився на 13%

Промисловий вилов риби у водосховищах Дніпра збільшився на 13% Фото №1

Протягом січня-вересня 2021 року промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів у водосховищах Дніпра збільшився на 13,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Так, за 9 місяців промислові рибалки виловили у цих водоймах 7 501 тонну риби та інших водних біоресурсів. За той самий період 2020 року цей показник склав 6 620 тонн.


Загальний промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів з початку року склав 18 742 тонн. Зокрема, збільшення вилову також спостерігалося у р. Дунай – 486 тонн (+53% до показників січня-вересня 2020 року), причорноморських лиманах – 46 тонн (+37%), Дніпровсько-Бузькій естуарній системі – 651 тонна (+10,8%).

Крім того, промисловими рибалками видобуто 6 826 тонн риби та інших водних біоресурсів у Чорному морі, 2 478 тонн – Азовському морі, 662 тонни – пониззі р. Дністер з лиманом і Кучурганському водосховищі та 92 тонни – в інших водоймах.


Найбільше протягом січня-вересня виловлено (тонн):


- рапан – 3 908;

- карася сріблястого – 3 650;

- шпрот – 1 630;

- бичків – 1 321;

- плітки – 1 225;

- ляща – 1 139;

- тюльки – 784;

- рослиноїдних видів – 747;

- плоскирки – 522;

- креветки – 496;

- оселедця чорноморського – 452.

развернуть

Браконьєрський сезон

youtube.com

Понад 70 порушень природоохоронного законодавства виявили фахівці Житомирського рибоохоронного патруля на водоймах області. Зокрема, складено чотири адміністративних протоколів за ч. 4 ст. 85 КУпАП (грубе порушення Правил рибальства), 47 – за ч. 3 ст. 85 КУпАП (перевищення кількості гачків, порушення заборони на вилов раків тощо) та п’ять – за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП (незаконне придбання чи збут водних біоресурсів). Також оформлено 21 акт виявлення та вилучення майна, власники якого не встановлені.

развернуть
Показать еще
Надоела реклама?
Поддержите DIRTY — активируйте Ваш золотой аккаунт!